Спочатку він прийняв конституцію 1791, потім відмовився від абсолютизму і став конституційним монархом. Але потім він почав протидіяти революціонерам, намагався втекти з країни. За це його і стратили. 21 вересня 1792 року він був скинутий, постаючи перед судом Конвенту, пізніше його стратили на гільйотині.

Сам же він, заразившись від брата туберкульозом, усе життя хворів. Деякий час придворні вважали, що він довго не проживе і звільнить місце спадкоємця престолу молодшому братові. Майбутній король Франції одужав. Проте це був болісний, слабкий підліток.

Вирізнявся серцевою добротою, але обмеженими здібностями; столярні роботи та полювання віддавав перевагу розумовим заняттям. Незважаючи на те, що він виховувався серед розбещеного двору, Людовік зберіг чисті звичаї, почуття обов'язку, ненавидів розкіш і був побожний до забобонів.