Спілкування з оточуючими при сліпоглухоті здійснюється за допомогою дактильно-контактного мовлення, для спілкування зі сліпо-глухонімими застосовують також клавішні прилади – телетактори. У СРСР (у Сергієвому Посаді) організовано установу для сліпоглухонімих, де вони опановують необхідні знання та трудові навички.

Спокійно підійдіть та візьміть людину за руку. Не робіть різких рухів, дайте йому час зорієнтуватися, зрозуміти хто перебуває перед ним. Руки для тотально сліпоглухого людини – це найважливіше джерело інформації та головний спосіб комунікації з навколишнім світом та людьми. Руками він дивиться, слухає та каже.

Бріджмен, сліпоглухий дитина може освоювати письмову форму промови, коли жодної іншої формою словесної мови вона ще не володіє. Тому й слово, зображене літерами на письмі, засвоюється їм не як позначення слова, що звучить, а як знак предмета, знайомої речі, тобто як «символізм першого ступеня».

За даними перепису фонду «Сполука», в Росії мешкає близько чотирьох з половиною тисяч сліпоглухих людей – практично у кожному регіоні країни. Насправді їх більше. ВООЗ вважає, що один сліпоглухий припадає на 10 тисяч людей. Отже, в Росії у середньому 13–15 тисяч сліпоглухих.