Батьки пишаються його успіхами в науках, причому вони бояться, що герой цілком забуде про них. Євген рідко відвідує їх, не може терпіти ласки, турботу. Базарів заперечує будь-які прояви кохання, навіть якщо вона йде від мами. Але в глибині душі юнак дуже цінує своїх людей похилого віку.

Він зауважує батьківську любов і сам відчуває до них ніжні почуття (як сам зізнавався Аркадію). Але виставляти напоказ своє ставлення до батькові і матері не вважає за потрібне. До того ж, Євген припиняє і з їхнього боку будь-які спроби вияву радості від його присутності.

Він заперечує всі людські почуття, бачачи у яких лише прості хімічні реакції. Приїжджаючи до батькам, він ставиться до них формально та з повагою. Однак епізод, коли мати хрестить Базарова зі спини, говорить про те, що вона боїться його, знає, що він не зрозуміє її материнської любові та теплоти.