Цинк має блакитний відтінок, важчий за попередній матеріал, за звичайних умов не гнеться. Крихкий, швидко ламається. Для визначення різновиду металу за щільністю знадобиться мірний циліндр та вода. Суть методики полягає у поступовому зануренні виробу в рідину.

На цинку оксидна плівка біло-сірого кольору. світліша ніж у кадмію (темно сіра), при нагріванні згоряє залишаючи навколо себе білий наліт оксиду, найпростіший спосіб відпустити в соляний 15-30% відбіл, цинку відразу починається реакція з виділенням бульбашок, кадмій ж стійкіший до кислотних розчинів.

Проста речовина цинк за нормальних умов — тендітний перехідний метал блакитно-білого кольору (тьмяніє на повітрі, покриваючись тонким шаром оксиду цинку).

Відрізнити два ці метали можна за допомогою мідного купоросу. Для цього потрібно зробити насічку на виробі та бризнути на неї мідним купоросом. Якщо поверхня почорніла, то це цинк. Відрізнити можна і на вигляд: свинець трохи темніший за кольором (він окислюється на повітрі).