Для хронічного бруцельозу характерно ураження опорно-рухового апарату, що виражається суглобовими та м'язовими болями, обмеженням рухливості суглобів. Поразки нервової системи проявляються печінням і поколюванням у процесі нервових волокон.

Для лікування захворювання призначають два антибактеріальні препарати різних груп. Найчастіше використовують тетрацеклін, стрептоміцин, доксициклін, гентаміцин. Їх поєднують з бісептолом та нетилміцином. Однак у людей найбільш ефективними препаратами вважаються фторхінолони, зокрема флероксацин.

Із сучасних серологічних методів діагностики бруцельозу найбільш доступним та поширеним є імуноферментний аналіз, що має високу чутливість і специфічність. Спеціальної підготовки не потрібно. Рекомендується взяття крові не раніше ніж через 4 години після останнього прийому їжі.

Діагностика бруцельозу включає лабораторні (бактеріологічне та серологічне) дослідження матеріалу та алергічні дослідження тварин у господарствах. Планові серологічні та алергічні дослідження є основними методами виявлення хворих та підозрілих щодо захворювання тварин.