Якщо закінчення визначати як формотворну морфему, що виражає хоча б одне з граматичних значень роду, числа, відмінка, то показник інфінітиву (-ть, -ти) слід вважати формотворчим суфіксом (як і суфікс минулого часу -л-).

Написання букв на місці ненаголошених голосних перед суфіксом -ть інфінітиву визначається наступним правилом.

1. Після м'яких парних приголосних (…
2. Після шиплячих приголосних у дієсловах з основою, що усікається, перед-ть пишеться буква і , а в дієсловах з невпинною основою – літери а або е, напр.: набриднути (пор.

Інфінітив – особлива форма дієслова, яку прийнято називати початковою. Основа інфінітиву у більшості дієслів у російській збігається з основою минулого часу. До цієї основи приєднуються суфікси ТИ, ТІ.

Щоб визначити, який суфікс пишеться, потрібно поставити дієслово у форму сьогодення (чи простого майбутнього) часу; якщо суфікс зберігається, пишеться -ива-; якщо суфікс випадає, то – -ова-/-єва-. Наприклад: розвідувати (наст.