Живі раки повинні ворушити вусами, клацати клешнями, – словом, виявляти достатню активність. Якщо один із річкових мешканців млявий і практично не рухається, це може бути ознакою хвороби або її швидкої загибелі. Краще не ризикувати і викинути його одразу.

Свіжий рак має напівпрозорий панцир, із зеленувато-блакитним або коричневим відливом. Він відрізняється активністю, якщо його зберігати за правильної температури — +15°. Як мінімум, такі істоти повинні ворушити клешнями чи вусиками.

Крім того, якщо ви замовили у ресторані вареного раку, ви завжди можете легко перевірити, чи він був живим і свіжим, коли його кинули в каструлю. Зробити це нескладно. У вареного раку хвіст має бути підібганий, і, якщо спробувати його розпрямити, він знову згорнеться.

Бажано, щоб вони хоч як-то виявляли активність, трохи ворушилися або реагували на дотик хвоста. Якщо рак не ворушитьсяі ви, відтягуючи його хвіст, помічаєте, що він залишається витягнутим, значить членистоногий вже мертвий і може бути несвіжим, а відповідно – не підходить для приготування.