Перші валянки на Русі. Залишки валяної вовни археологи знайшли в умовах вічної мерзлоти у Пазирицьких курганах Гірського Алтаю. Народи, що живуть тут, обтягували нею юрти, з вовни робили головні убори та одяг. Історики костюма вважають, що кочові народи винайшли й валяне взуття.

Прообразом валянок були традиційні повстяні чоботи кочівників Євразії («пими»). На територію Русі валянки стали проникати в період Золотої Орди через тюркські та монгольські племена, взуття у деяких з них робилося у вигляді теплих повстяних панчох, поверх яких одягали чоботи.

Походить від дієслова валяти, далі від іменника вал, далі від праслав. * valъ, від кіт. серед іншого відбулися: ін. -рус., Церк.

Від самого початку валянки, або, по-сибірськи, піми, були коротенькими, а їхні халяви сукняними. Таким взуттям не гидували навіть короновані особи: і Петро I, і Ганна Іоанівна із задоволенням носили виготовлені спеціально для них піми.