За старих часів прихід Коляди відзначали з розмахом. Молоді люди великою компанією ходили один до одного у гості. При цьому обов'язково співали та читали колядки – короткі тексти, які мали сакральну силу. Також було прийнято перетворюватися на гостей з іншого світу.

Спочатку святкували бідну (пісну) кутю, потім багату (щедру), третя кутя знову була пісною (водяною). Назва святкової вечері походить від назви основної обрядової страви – густої каші, приготовленої з товченого ячменю та заправленої медом, яку обов'язково подавали на стіл у кінці трапези.

Традиції колядування Свято проходить строго раз на рік. Колядники стукають у кожну двері і співають господарям веселі пісні, в яких розповідається про народження Христа і оспівується тепло домівки. Пісні-колядки бажають господарям радості, добра та здоров'я, а також багатого врожаю.