Спокуса (випробування) – зовнішній привід або потяг (спокуса) згрішити під впливом порочної схильності або пристрасті, змінити свідомому ідеалу, відступити від засвоєних переконань і принципів, порушити власну обітницю, близька небезпека втратити віру або впасти у тяжкий гріх.

спокушати, спокушати чимось ◆ Немає прикладу вживання (див.

Спокуса – це провокуюча сила людського єства, людської плоті та якогось демонічного впливу.

Спокуса Христа (лат. Vade retro, Satana – "відійди від мене, Сатана") – описане в Новому Завіті спокуса дияволом Ісуса Христа під час його сорокаденного посту в пустелі, куди він пішов після свого хрещення.