Дівчаткам ламали кістки ступні, після чого смужкою тканини прив'язували до ступні всі пальці. ногиКрім великого, і змушували ходити у взутті малого розміру, через що ступні значно деформувалися, іноді позбавляючи можливості ходити в майбутньому. Такі ноги традиційно називалися "золотими лотосами".

Першим ділом ноги омивали трав'яними відварами, щоб шкіра стала м'якшою і податливішою. Потім пальці втискали в стопу так, щоб кістки зламалися. Ноги щільно перебинтовували пов'язками, і якийсь час дівчаткам треба було ходити і звикати до нескінченного болю.

Повіками у Китаї бинтували жіночі ноги. Такі ноги називали "золотий лотос". Така традиція існувала країни до 1911 року. Саме цього року її було заборонено.

Ймовірно, у світлі цих легенд у побут увійшло вираз «нога-лотос», тобто дуже маленька перебинтована ступня. Мініатюрність ступні досягалася за рахунок її важкого каліцтва. Бінтування ніг було не просто болючим, а й дуже тривалим процесом.