Ловля пеляді на поплавочні та донні вудки Вдалішою вважають рибалку на вудку поплавця, коли приманка знаходиться високо від дна. При зниженні температури води риба добре клює і на донні снасті. Риба виявляє себе на водоймі сплесками та колами на воді.

Взимку пелядь ловлять на звичайну вудку з блешнею, опускаючи її трохи нижче рівня льоду. Влітку ловлять на снасть поплавця без грузила або нахлистом на довге вудлище, близько 5 метрів. Закидати насадку потрібно далі від берега та тримати на відстані близько 1 метра від дна.

Для того щоб зловити пелядь, необхідно не опускати блешню глибоко, а водити її на відстані не більше 10 сантиметрів від нижньої стінки льоду. Якщо досягти клювання не вдається, потрібно обловити середні, а потім нижні шари вод. У літню пору року, а також навесні та восени рибалки ловлять пелядь на поплавцеву вудку.

Пелядь населяє озера та річки півночі Євразії – від Мезені, на заході, до Колими на сході. У море вона не виходить, лише зрідка трапляючись у слабосолоній воді Карської губи. Якщо омуль – прохідний сиг, а тугун в основному річковий, то пелядь можна назвати озерним.