Виходить, щоб визначити, чи потрібна несуча перемичка, треба підрахувати висоту кладки над нею та порівняти цю висоту кладки з розрахунковим прольотом перемички. Якщо висота кладки більша за розрахунковий проліт (при будівництві в літніх умовах), то перемичка, що несе, не потрібна.

Несучі перемички (Розрахункове навантаження більше 800 кгс/м) – крім маси кладки над нею, несуть навантаження від перекриттів, що спираються на ці ділянки кладки. Максимально допустиме навантаження на брускові перемички – Від 100 до 3800 кгс; на плитні перемички – Від 300 до 7200 кгс.

Оскільки ширина стіни 250 мм, перемичок потрібно дві по ширині стіни. У зимових умовах на самонесучу перемичку береться навантаження від висоти стіни, що дорівнює розрахунковому прольоту перемички. Попередньо приймаємо розрахунковий проліт рівним 1400 + 2 * 100/3 = 1470 мм (тут 100 мм – глибина спирання перемички).

Перша цифра у позначенні перемичок залізобетонних означає розмір поперечного перерізу, друга цифра – довжина конструкції, третя – допустиме розрахункове навантаження на перемичку. Як правило, показник розрахункового навантаження для перемичок коливається від 100кгс/м до 3500 кгс/м. Літера «П» означає наявність петель.