Баркарола народилася у чудовому італійському місті Венеції. Побудована на численних островах, Венеція майже не має вулиць. Натомість місто прорізають канали. Прямо в канали відчиняються двері будинків, до сходів прив'язані довгі чорні човни – гондоли.

Розквіт цієї музичної форми припав на епоху романтизму. У польського композитора Фредеріка Шопена є фортепіанний твір.Баркарола фа-дієз мажор» (Op. 60), написане 1846 року. Композитор Ян Галл у 1884 написав оперу «Баркарола».

"Пісня венеціанського гондольєра", яка звучить в уроці, написана в жанрі баркароли. Назва «баркаролу» походить від італійських слів barka, що в перекладі означає «човен», і rollare – «хитатися на хвилях».

Шуберта («Баркарола», «Любовне щастя рибалки»), Ф. Мендельсона-Бартольді, М. І. Глінки («Заснули блакитні»).