Лікарі психіатри виділяють два типи поведінки при вираженому душевному болю: ступор (коли людина завмирає в жаху, «застигає» без руху) та ажитація (мічається, не може знайти собі спокою, супроводжується криками та агресією до себе). Невиражений душевний біль зовні може не проявлятися.

Душевний біль виникає тоді, коли у людини в якійсь ситуації виникла фізична напруга та затримка дихання – пов'язана, наприклад, із переживанням страху чи затриманого гніву.

Справа в тому що душевні переживання змушують активно працювати симпатичну частину вегетативної нервової системи, що відповідає за фізіологічні реакції організму у стресових ситуаціях. Якщо людина у такому стані дає волю сльозам, то активність симпатичної системи спадає.

Чому ж людям так подобається біль та страждання? Негативні установки допомагають легко справлятися з життєвими неприємностями. Адже якщо не чекаєш від життя нічого доброго, то погане не приносить нової біль. Страждання, особливо демонстративні, допомагають привернути до себе увагу, отримати допомогу та підтримку.