Основними предками карачаївців є алани. У формуванні карачаєвського народу, яке закінчилося, ймовірно, у XIII—XIV століттях, взяло участь кілька етнічних компонентів.

Кіпшидзе. «Граматика мінгрельської чи іверської мови». Контрположення 7: «Карачаєвців… черкеси називають «каршага куш-ха», мінгрели та імеретинці – «карачіолі» (Бларамберг І. Історичний, топографічний, статистичний та етнографічний опис Кавказу, 1833).

Карачай (Карач. -Балк. К'арачай) – історична територія формування та проживання карачаївців у горах північної частини Великого Кавказу, що є нині частиною Карачаєво-Черкеської Республіки. Населена переважно карачаївцями.

Як причини депортації були звинувачення у допомозі німецькій окупаційній владі, протидія відновленню радянської влади, бандитизм. У 1956 році з карачаївців було частково знято обмеження і згодом у 1957 році їм було дозволено повернутися на Північний Кавказ.