Дроби у грецькій науці з'явилися завдяки музиці. Запис дробів із чисельником та знаменником запропонували в Індії, тільки знаменник писали вгорі, а чисельник у внизу, а також не ставили межу дробу. Сучасний запис дробів запропонували араби.

Перський математик та астроном Джамшид Гіяс-ад-дін ал-Каші (1380—1429) у трактаті «Ключ арифметики» (1427 р.) оголосив себе винахідником десяткових дробів, хоча вони зустрічалися в працях Ал-Уклідісі, що жив на п'ять століть раніше.

Вперше так писати дроби почали у давній Індії. Сучасний спосіб стали використовувати араби. Але ніхто з названих народів не застосовував горизонтальну межу для поділу чисельника та знаменника. Вперше вона з'являється у працях Леонардо Пізанського, більш відомого як Фібоначчі, у 1202 році.

Так з'явились дроби. Поява дробів пов'язано у багатьох народів із розподілом видобутку на полюванні. У зв'язку з цією необхідною роботою люди почали вживати вирази: половина, третина, два з половиною кроки. Звідки можна було дійти невтішного висновку, що дробові числа виникли як наслідок вимірювання величин.